МІСІЯ СААКАШВІЛІ
Анекдот дня звучить влучно: «Янукович бачив у народові суцільних «терористів-бандерівців». Порошенко бачить лише «агентів Кремля». Це єдина відмінність двох влад». Людська мудрість завжди виокремлює з полови найголовніше. Наочним свідченням глибокої параної Банкової є те, що роль жахливого московського «детонатора» намагаються відвести Михайлові Саакашвілі, попри його всесвітню відомість як особистого ворога фюрера Путіна. Неймовірно просте спростування міститься в самому ж твердженні, чи не так?
Тепер давайте пройдемося за допомогою методу «теза-антитеза» по начебто найбільш забійним закидам на адресу нашого грузина без громадянства. Ідеологами гоніння очевидно передбачається, що «страшилки» мали б стимулювати широке невдоволення Мишею (так він сам себе називає) з боку народних мас в Україні, але ефект, схоже, виходить зворотний. Отже, про що нині розпинаються різні (в тому числі парламентські) боти:
1. «Чужинець». Невідповідність біографічним фактам: з відзнакою закінчив факультет міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка, де стаціонарно навчався у роки формування особистості під час проголошення Україною незалежності; вельми пристойно володіє українською мовою; довів відданість другій батьківщині, коли повернувся сюди у невизначеність, «втративши» громадянство, замість безбідно залишатися за кордоном, на що розраховували у Президента України, міряючи по собі подібним.
2. «Популіст». Протиріччя реальності: український популізм полягає в обмані, тобто політик свідомо проголошує те, чого не може або не має наміру виконати, здобувши владу; на прикладі Грузії М.Саакашвілі довів наявність у нього політичної волі; сказане було втілено якісно, він поступав як хірург, роблячи життєво необхідну операцію, замість улещувати «хворе» суспільство заради рейтингу як десятиріччями траплялося у нас.
3. «Авторитарний». Маніпулювання змістом поняття: слово є похідним від «авторитетний», яке в українській мові означає довіру, пошану; в цьому сенсі авторитет є найважливішим джерелом знань для будь-якої людини, він виступає практичним критерієм істини; вольовий і успішний політик не є синонімом диктатора, він – консолідуючий стрижень.
Ми бачимо, що насправді М.Саакашвілі добре знає українців, а також додає того, чого нам поки бракує. Його діяльність сприятиме прискоренню «дорослішання» суспільства. На зміну вчорашнім політиканам, корі досі продовжують «косити» під месій, гальмуючи поступ, мають приходити сучасні люди з усвідомленою місією. Це, зокрема, відповідає сутності нашого «українського менеджменту», що за влучним висловом доктора соціології Михайла Винницького, полягає у колективній ідеї та спільній творчості.
І останнє, навіщо М.Саакашвілі добрі справи заради майбутнього України? А він робить їх для себе, адже перебуває на тому рівні особистісної мотивації, коли почесне місце в історії має значення.
Жовтень 2017 р.
