Лагутов Ю.Е.
Влада як державно-духовне служіння
(підхід до осмислення проблеми)
Ще у дохристиянські часи питання влади розглядалося в контексті морально-етичної відповідальності її носія. Плутарх у «Порівняльних життєписах» стверджував: «Цар повинен перш за все дбати про збереження своєї влади, зберегти ж її можна – віддаляючись від недозволеного і прагнучи дозволеного».
У першій половині ХХ століття Герман Гессе у magnum opus «Гра в бісер» писав: «Чим вища посада, тим більший обов’язок. Чим більша влада, тим суворіша служба. Чим сильніша особистість, тим неприпустиміша сваволя». В цьому філософському романі він також звертав увагу на невідповідність особистих якостей більшості пошукувачів влади сформульованим вище базовим принципам, зазначаючи, що майже усі хочуть керувати, але не вміють служити.
Український релігійний мислитель Любомир Гузар наголошував: «У нас немає справжніх державних мужів, авторитетів». На його думку, важливим чинником, завдяки якому Польща швидко інтегрувалася до ЄС, було те, що тамтешня Церква часто і послідовно проповідувала, як саме має поводитись віруюча людина. «Моє враження, що у нас цього мало. …про ту ж корупцію, як про гріх, потрібно повторювати на проповідях систематично. Хтось повинен почати це робити – виховувати громадянина, давати йому моральні орієнтири, лікувати його духовні хвороби», – підкреслював кардинал.
Помічник пастора церкви «Добра Новина» Руслан Цехмейстер вважає, що кожен, хто має владу, отримав її від Бога і тому буде нести особливу відповідальність перед Творцем. Говорячи про сутність владного служіння, він цитує Біблію: «…хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам. А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба». На його переконання, оскільки Бог гріх не благословляє і нічого спільного з гріхом не має, то беззаконні дії чиновників не є владою від Бога; влада, поставлена для того, щоби виконувати Божі заповіді та присікти зло, – саме така влада є від Бога!
***
«…в часи неспокою і загального лиха людина стає тим корисніша, чим більше її життя й думки спрямовані на духовне й понадособисте, чим більше вона вміє шанувати, спостерігати, молитися, служити й жертвувати собою», – писав Герман Гессе у «Грі в бісер».
Сьогоднішній Україні необхідне відповідне бачення сучасного представника державної еліти. В його основу мають бути покладені сталі морально-етичні та духовно-ціннісні орієнтації людини, які у поєднанні з ґрунтовними інтелектуальними та професійними чинниками, визначатимуть її поведінку на ниві державного служіння.
Квітень 2019 року
