Юрій Лагутов,
директор Центру «ІНТЕР-АКЦІЯ»,
кандидат наук з державного управління,
магістр зовнішньої політики
Досвід особистої участі у конкурсних відборах
на державну службу
(Круглий стіл «Конкурсні відбори на державну службу»
18 листопада 2016 року, Верховна Рада України)
Протягом вересня-листопада 2016 року, маючи вільний час і невичерпне натхнення, взяв участь в майже десятку конкурсів на зайняття вакантних посад категорій «Б» та «В» за новим Законом України «Про державну службу». Серед здобутків – по одному другому місцю у кожній із категорій. Тріумфи, очевидно, ще попереду!
Накопичений емпіричний матеріал дозволяє констатувати, що конкурс на зайняття таких посад фактично проводить «закрита» конкурсна комісія, утворена керівником державної служби у певному державному органі із числа його співробітників. Норми про наявність у складі комісії незалежних представників громадських об’єднань, науковців та експертів не виконуються. Об’єктивність з’ясування спроможності кандидатів використовувати свої знання, досвід та комунікаційні якості за допомогою ситуаційних завдань не забезпечується через неналежний рівень їх розробки та суб’єктивізм при оцінюванні для посад державної служби категорії «Б». Замість відкритого змагання тут створено завуальований режим кар’єрного просування.
Відтак, якщо раніше ці конкурси нагадували темне «тихе болото», то тепер це прозора «буря у склянці води» із так само заздалегідь відомим результатом. Одиноким винятком у цьому новітньому правилі стало для мене Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, що в силу свого створення майже на порожньому місці, дійсно набирало людей «з вулиці». Колега, з яким ми претендували на одну керівну посаду, напевне, довго не вірив у свою перемогу.
Іншою новелою можна вважати різноманітні ритуальні «танці з бубном» довкола посад категорії «В». Щоб не стати цим предметом, варто триматися подалі від органів з розгалуженою мережею, якщо ви самі до неї не належите, адже завжди знайдуться знаючі «люди із системи». Саме таким словами порадили мені взагалі утриматися від подачі документів на посаду головного спеціаліста управління міжнародних зв’язків та європейської інтеграції Державної служби з надзвичайних ситуацій, турбуючись, звісно, про мій час і нерви.
У Державній міграційній службі промовчали, приймаючи мої документи на аналогічну посаду. Результат приголомшив: жоден із трьох претендентів не набрав на співбесіді хоча б 0,5 бали і посада залишилась вакантною. Подібна комбінація мала на меті зберегти посаду в штаті (вакантні посади державної служби, на які протягом одного року не оголошено конкурс, підлягають скороченню) для одержання виплат «за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою».
З метою подолання вищевикладених негативних проявів пропонується:
1. Обмежити сферу застосування ситуаційних завдань виключно конкурсами на зайняття вакантних посад державної служби категорії «А», що проводяться Комісією з питань вищого корпусу державної служби, яка намагається постійно удосконалювати завдання та де забезпечується певна прозорість і довіра суспільства до проведення конкурсу.
2. Запровадити комп’ютерне тестування профільної компетентності у формі тестових питань, складених на основі галузевої нормативно-правової бази, при конкурсному відборі на посади державної служби категорії «Б», як об’єктивний метод оцінювання знань кандидатів у сфері певної діяльності, замість письмового розв’язання ними сумнівних ситуаційних завдань.
3. Передбачити, що державний орган, де проводиться конкурс, лише надає Національному агентству з питань державної служби перелік галузевої нормативно-правової бази. Зміст тестових питань (в т.ч. варіанти відповідей) розробляється компетентними фахівцями на замовлення Нацдержслужби та затверджується нею. Варіанти відповідей оприлюдненню та переданню до конкурсної комісії відповідного державного органу не підлягають. Тестування профільної компетентності та визначення його результатів здійснюється у порядку та способами, що вже застосовуються нині при тестуванні знань Конституції України, законодавства про державну службу, антикорупційного та спеціального законодавства.
4. Допускати до співбесіди лише двох кандидатів, котрі дали найбільше правильних відповідей за сумою двох видів тестування, та уточнювати під час співбесіди ділові характеристики, які не були виявлені на попередніх етапах конкурсу, зокрема, спроможність кандидатів використовувати свої знання, досвід та комунікаційні якості, організовувати роботу колективу та вміння приймати рішення.
5. Наповнити реальним змістом поняття «просування державного службовця по службі», оскільки абсолютизація конкурсу, як єдиного механізму, призводить до його профанації та вихолощує саму суть права державного службовця на просування по службі з урахуванням професійної компетентності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків, а також нівелює завдання керівників державної служби щодо забезпечення планування службової кар’єри, планового заміщення посад державної служби підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулювання просування по службі.
6. Запровадити систему безпосереднього зовнішнього контролю з боку Нацдержслужби та її територіальних органів у процесі роботи (засідань) з відбору кандидатів на зайняття вакантних посад категорій «Б» та «В» в усіх конкурсних комісіях.
